|
|
|
Усього 2 казок | |
|
Рiпка Р I П К А
Був собi дiд Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мiнка, а в дочки собачка Хвiнка, а в собачки товаришка - киця Варварка, а в кицi вихованка – мишка Сiроманка.
Раз весною взяв дiд мотику, скопав у городi грядку велику, гною трохи наносив, грабельками пiдпушив, зробив пальцем дiрку та й посадив рiпку. Працював дiд не марно: зiйшла рiпка гарно. Щодень iшов дiд у город, набравши води повен рот, свою рiпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дiдова рiпка, росла !
Зразу така, як мишка, була, потiм, як кулак, потiм як буряк, потiм як два, а накiнцi стала така, як дiдова голова.
Тiшиться дiд, аж не знає, де стати. \"Час, - каже, - нашу рiпку рвати\".
Пiшов вiн на город - гуп, гуп! Узяв рiпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився, потiв увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.
Кличе вiн бабу Марушку :
\"Ходи, бабусю, не лежи, менi рiпку вирвати поможи !\"
Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за плече. Смикає дiд рiпку за гичку, смикає баба дiда за сорочку, працюють руками, упираються ногами - промучилися увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.
Кличе баба дочку Мiнку: \"Ходи, доню, не бiжи, нам рiпку вирвати поможи!\"
Пiшли вони на город - гуп, гуп!
Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку - тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень. Кличе дочка собачку Хвiнку: \"Ходи, Хвiночко, не бiжи, нам рiпку вирвати поможи!\"
Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку - тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.
|
Всі твори представлені виключно для ознайомлення, без цілей комерційного використання.
Права відносно творів належать їх законним правовласникам. Будь-яке розповсюдження або комерційне використання без дозволу законних правовласників заборонене.
|
|
|
|
|
|
|
