Додати до вибраного
  Головна  Контакти  Гороскопи  Каталог дитячих сайтів  Грайте з задоволенням!  
КОНКУРСИ
 ФОТОгалерея
 Галерея малюнкiв
Головоломки
 Сканворди
 Класичні кросворди
 Японські кросворди
 Судоку
 Судоку-арт
 Судоку-смайл
Подивитися
 Стоп-кадр
 Мультики
 Розмальовки
 Флеш-розмальовки
 Зробити книжку
 Комiкси
 Анiмашки
Послухати
 Аудiо
 Аудіоказки
Почитати
 Вірші
 Казочки
 Загадки
 Лічилки
 Веселі історії
 Анекдоти
 Цікавi заслання
 Кулінарна книга
Пограти
 Флеш - iгри
Готуємося до свята
 Поздоровлення, побажання
 Стiнгазети до свят
Підписка
 Підписатися
на соняшникові НОВИНИ
Усього 97 казок
Всi казки | Вчимося читати | Іван Франко | Казки народів світу | Леся Українка | Українські народні казки |
Як заєць ведмідя ошукав

Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дужий та лютий!..
Ліс був великий, і звірів в ньому багато, проте страшно всім стало. Адже і року не мине, а в цілому лісі душі живої не зостанеться, коли медмідь так буде господарювати.
Порадились звірі і присудили вислати до ведмідя посланців та й сказати йому: “Вельможний пане ведмідю! Що ти так робиш? Одного з"їси, а десятьох із злості роздереш і покинеш!.. Адже так через рік і живої душі в лісі не стане. Ліпше ти сиди собі спокійно в свойому домі, а ми тобі будемо щодня присилати одного з-поміж нас, щоб ти його з"їв”.
Вислухав ведмідь та й каже:
– Добре! Але пам"ятайте: як мене хоч одного дня одурите, то я вас усіх пороздираю!
Від того дня почали звірі кожен день ведмідю одного з-поміж себе посилати. Почали кожен день кидати жеребки: на кого впав, той і мусе йти до ведмідя...
Одного дня випав жеребок на зайця.
Перелякався бідний зайчик так, що й не сказати!.. Наплакався, нагорювався, та що було робити? Ходили одні, мусить і він. Тільки випросив собі годинку, щоб із жінкою-зайчихою та діточками попрощатися. Та поки зайчиху знайшов, поки всю свою сім"ю скликав, поки попрощались та наплакалися, та наобнімалися, то вже сонце геть сідати стало.
Врешті решт прийшлося зайцю рушати в дорогу.
Іде бідненький до ведмідя. Та не думайте, що йде кроком-скоком! Гей, гей, тепер бідному зайцю не до скоків. Йде – нога поза ногу, йде та все рясні сльози витирає, та зітхає так, що аж лісом луна йде. Ось бачить: серед лісу криниця кам"яна, а в ній вода глибока.
Стає заєць над криницею, заглядає вниз, а його сльози тільки капають в воду... Та раптом аж підскочив з радості: у нього з"явилася щаслива думка: якби йому самому від смерті врятуватися, та й всіх звірів врятувати від цього лютого ведмідя.
І вже заєць щодуху біжить-поспішає до ведмідя.
Було вже надвечір. Ведмідь весь день сидів у своїй хаті та ждав, коли ж звірі пришлють йому когось на обід.
Ждав довго, голод почав йому докучати, а разом з голодом почала і злість підступати під серце.
– Що ж це, – ревів ведмідь, – що вони собі думають? Чи забули про мене, чи, може, їм здається, що однією вороною я буду два дні ситий? О, прокляті звірі! Коли мені зараз не прийде від них страва, то клянуся, що назавтра рушу до лісу і повидушую все, що в ньому є живого!..
Та минав час, година з годиною, а страва все не йшла.
Надвечір все ж страва прийшла, але ведмідь не знав, що з собою робити з голоду й люті.
– Га, ти, маленьке вухо, – кричав на нього ведмідь. – Що ти собі думаєш, що так пізно приходиш? Та я тебе, такого комара, маю голодним цілий день чекать?..
Затремтів зайчик, почувши ведмідя люті слова, та скоро отямився і, ставши на задніх лапках, промовив, як міг, найчемніше:
– Вельможний пане! Не моя в тому вина, що так пізно прийшов. І звірів не треба винуватити. Сьогодні вони ще зранку послали до тебе нас чотирьох, і ми всі вітром пустилися до тебе, щоб ти, вельможний пане, мав сьогодні добру їжу!
– І що ж? Чому так пізно прийшов, і де ж інші? – запитав ведмідь.
– Трапилася з нами дуже погана пригода, – мовив заєць. – Міркуючи, що в тому лісі нема іншого пана, крім тебе, йшли ми собі спокійнесенько стежкою; аж раптом із кам"яного замку вискочив величезний ведмідь та й до нас: “Стійте!” – кричить. Ми стали. “Куди йдете?” Ми розповіли про тебе, пане. “Го, го, – крикнув він. – Нічого з того не буде! Це ліс тільки мій, і я не дозволю, щоб ви своїм м"ясом годували якогось приблуду! Він на це не має ніякого права! Ви мої, і я беру вас собі на обід!” Почали ми благати, почали казати, що нині йдемо до тебе, і дуже погано тебе лишати без обіду. Та де тобі! Ані слухати не хоче. “Я тут пан, – кричить, – і я один маю на вас право! І ніхто мені не сміє втручатися!” І взяв нас усіх до свого замку. Ледве просив його, щоб хоч мене одного пустив до тебе. Тепер, вельможний пане, сам поміркуй, чи ми винні в тому, що ти сьогодні з голоду намлівся? І що тобі далі робити?..
Почувши це, ведмідь аж увесь наїжачився. Вся його злість обернулась на того нового несподіваного ведмідя.
– Це ще хто такий посмів сюди вдертися, – ревів він, дряпаючи землю. – Гей, сірий, зараз же веди мене до нього, враз розірву його на дрібні шматочки!
– Вельможний пане, – мовив заєць. – Це дуже могучий пан, страшний такий!
– Що? Ти думаєш, що я буду його боятися? Зараз веди мене до нього, побачимо, хто буде дужчий!
– Вельможний пане, але він живе у кам"яному замку.
– Е, що там мені його замок! Веди мене до нього, вже його дістану, хоч би він сховався на самій верхівці найвищого дерева.
Відвів заєць розлюченого ведмідя до криниці та й каже:
– Велика твоя сила! Бач, твій ворог як тільки побачив, що ти наближаєшся, зараз же сховався до свого замку.
– Де він? Де він? – кричить ведмідь, оглядаючись навкруги.
– Ходи сюди і заглянь ось тут, – мовив заєць і підвів ведмідя до криниці.
Глянув ведмідь вниз – аж там справді ведмідь.
– Бачиш свого ворога, – мовив заєць, – як заглядає із свого укріплення?
– Я не я буду, коли його звідти не дістану, – мовив ведмідь, і як рикне у криницю!
А з криниці як відіб"ється його голос вдвоє сильніше, мов з величезної труби!
– Ти так? – крикнув ведмідь. – Ти мені ще відповідаєш? Чекай, я тобі зараз покажу!
Та з цими словами ведмідь бабах до криниці, та й і потонув там.
А заєць побіг щодуху до звірів з добрими новинами: розповідати, яким способом він змудрував ведмідя і визволив їх усіх від тяжкого нещастя.
Не треба казати, яка радість запанувала в цілому лісі!



Переклад М.Шевченко

Всі твори представлені виключно для ознайомлення, без цілей комерційного використання. Права відносно творів належать їх законним правовласникам. Будь-яке розповсюдження або комерційне використання без дозволу законних правовласників заборонене.
<<<>>>
Велика кулинарна книга
<<<<О>>>>
>>><<<
www.stengazet.net
www.packpacku.net
  Головна  Контакти  Гороскопи  Каталог дитячих сайтів  Грайте з задоволенням!  
Яндекс цитирования